Щорічно, у третій четвер травня, українці святкують День вишиванки. Свято - День вишиванки хоч і не так давно започатковане, але досягло протягом останніх років особливої уваги і розквіту. Ініціатором створення свята, присвяченого українському традиційному вбранню, стала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк у 2006 р, яка запропонувала відзначати День української вишиваної сорочки. Отже, тепер кожен третій четвер травня, ми вдягаємо це чудове вбрання – барвисте творіння жіночих рук , демонструючи цим своє українство, приналежність до своєї нації, що зберегла свої традиції й ремесла від знищення. В ці дні, коли буденність розквітає барвами в Болехівській міській бібліотеці для дітей відбулася літературно мистецька година: «Українські вишиванки-наче райдуги світанки», на яку було запрошено учнів 5-В класу ЗОШ №1 (кл. керівник Микитин Т. В.). Основна мета заходу — збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення. Учні дізналися про те, що вишиванка є не лише найдавнішим і найулюбленішим одягом українців, але й справжнім витвором мистецтва. За свідченням істориків та літописців, вишиванка на території нашої країни була поширена ще у часи трипільської культури, розквіту Київської Русі та козацької держави. Також дітям були представлені цікаві факти про українську вишиванку, повір’я та легенди про жіночу сорочку, які створили колоритний настрій свята. З заходу діти довідалися також й про те, що кожен район, навіть кожне село мали свої улюблені кольори, свої місцеві узори і техніку виконання. Ця регіональна особливість вишиванки робить наш національний одяг різнобарвним та багатим. В цей святковий день до міської бібліотеки для дітей, також завітали учні 2-А класу зі своїм вчителем Тимків Т. Б. на святковий флеш-моб «Читаємо вишиванку, як книгу». Діти, вдягли вишиванки, маленькі патріоти разом з бібліотекарем «мандрували» українськими казками, у яких зустрічаються мотиви вишитої сорочки, тим самим засвідчуючи, що ми вбираємось в вишиванки не тільки для краси, а ще й для того, щоб зберегти наші вікові славні традиції. А головне – показати всьому світу, що є така країна – Україна, яка має свою національну культуру, звичаї, традиції, історію. І як радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають, і, мабуть, чим більше ми будемо їх знати, тим життя наше буде радіснішим, духовно багатшим.
|